Безкарність породжує вседозволеність
| 05/09/16 | |
Переглядів 
2224
2224 Нещодавні події у Кривому Озері та Миколаєві – це прояв владної системи, яка демонструє вибіркове ставлення влади до людей. І це не перші прояви такої системи. Проте журналісти та політики намагались ігнорувати подібні прояви, не звертати на них увагу. Тому що більшість з них знаходяться в тісній взаємодії з тими, хто керує процесами, які відбуваються в країні.
Всі чекали змін у Міністерстві внутрішніх справ, реформа відомства була широко анонсована в ЗМІ, на PR було витрачено величезні кошти. Але як може щось змінитись у системі МВС, якщо міністерством керує колишній «бригадир» кримінального угрупування «Даги», широко відомого у Харківській області?
Арсен Аваков з’явився в українській політиці завдяки брату Віктора Ющенка. Той мав стосунок до бізнесу Авакова, завдяки чому останній став свого часу очільником Харківської області. Майдан 2013-2014 дав змогу Авакову зайняти один з ключових постів в державі.
Результатом непрофесійного керівництва Міністерством внутрішніх справ стало жорстоке садистське вбивство поліцейськими молодого чоловіка в Кривому Озері. На очах у матері, дружини, малолітніх дітей група з 6 поліцейських жорстоко вбила їх рідну людину. Поліцейські просто не реагували на благання матері не вбивати її сина.
Реформа поліції відбувається в стилі найгірших американських фільмів про поліцію. Основними атрибутами реформи поліції стали жувальна гумка, сонцезахисні окуляри, кашкет і пістолет. Для людей створювали картинку схожості української поліції з американською. Але американський поліцейський – це насамперед психічно здорова людина, яка чітко знає свої обов’язки і повноваження.
На сьогодні в МВС головним критерієм стала особиста відданість очільнику відомства. У цьому міністерстві зібралися всі політичні маргінали. Наприклад, радник міністра Михайло Апостол, Іван Стойко (колишній голова Тернопільскої ОДА).
Але найдивнішим є те, як вчителька з Грузії змогла стати керівником Національної поліції України. Хатія Деканоїдзе – це свого роду PR-фасад МВС, за яким намагаються сховати корупцію, непрофесійність та злочини керівників міністерства.
Широко розрекламована реформа МВС почалась з набору в поліцію нових людей. В інформаційний простір видавались яскраві картинки: нова форма поліцейських, високі зарплати, патрулі, які цілодобово їздили по Києву на новеньких Пріусах, подарованих Україні владою Японії.
Але вже в перші місяці роботи поліцейські продемонстрували абсолютну некомпетентність та погану підготовку. Першим проявом було вбивство 17-річного юнака в Києві. Тоді коп майже впритул розстріляв людину, яка була на пасажирському сидінні автомобіля. На захист вбивці стали Аваков і Деканоїдзе. У той момент вони захищали систему, яку вибудовували під себе, під свої особисті потреби.
Як результат – поліцейський, що розстріляв юнака, відібрав дитину у батьків, знаходиться під домашнім арештом, слідство затягується слідчими МВС і, найімовірніше, справу буде розвалено і вбивця не понесе покарання. Цим Аваков і Деканоїдзе дають сигнал іншим поліцейським: вони захистять кожного, хто буде особисто відданий міністру.
Ще один приклад роботи начебто реформованої поліції. 30 грудня 2015 року, вечір, місто Житомир. Розбійний напад на Житомирську кондитерську фабрику під прикриттям начальника поліції Житомирської області Валерія Рудика за наказом міністра Авакова (зі слів самого Рудика). Побиття людей, знищення обладнання підприємства, розкрадання складу готової продукції. Силове захоплення фабрики та розстановка поліцейської охорони. Фабрика зупинила свою роботу. 2000 людей залишились без роботи і зарплат.
3 січня 2016-го робітники фабрики своїми силами вигнали з фабрики бандитів і поліцію, яка їх охороняла. Звільнивши своє підприємство, люди готувалися відновити роботу фабрики. Але 5 січня 500 нацгвардійців, поліцейські та Поліція охорони побили співробітників і витіснили їх з території. І все це знову робилось за наказом міністра МВС Арсена Авакова.
19 травня 2016 року з рішенням суду, яке чітко вказує, що все майно Житомирської кондитерської фабрики належить особисто мені, ми з робітниками фабрики прийшли на наше підприємство. Ми спокійно і організовано зайшли на власну територію. В цей момент фабрику оточила поліція. 279 поліцейських та 80 спецпризначенців (колишній «Беркут») із Дніпропетровська.
Поліція почала бити працівників фабрики, били кийками і кулаками, ламали людям руки, жінок похилого віку валили на землю. Вистроївшись в дві шеренги, поліцейські брутально випхали всіх робітників з території фабрики. Фактично поліція стала співучасником бандитського захоплення підприємства.
Після кожного з цих епізодів ми письмово звертались до міністра Авакова, президента Петра Порошенка, генерального прокурора, прем’єр-міністра. Жодної відповіді отримано не було.
Поліцейські зрозуміли, що отримавши форму, вони можуть робити все, що захочуть. Вони знають, що їх прикриють, і вони не будуть покарані за свої злочини. Тому це тільки початок безкарності поліції, яка буде продовжуватись.
Показовим стало й те, як відбувалась переатестація поліції в Житомирській області. Членами комісії були: негідник Апостол, депутати з групи Сергія Пашинського – Дзюблик і Кривенко – та Ігор Фадєєв, більше відомий, як кримінальний авторитет «Москва». Саме ці люди несуть персональну відповідальність за всі злочини, які вже скоїли поліцейські і які вони вчинять у майбутньому.
При цьому більшість громадських активістів в Україні звертають увагу лише на те, що їм вигідно, чи на що вкажуть їхні господарі, які дають їм гроші. Це уявна боротьба громадських організацій з корумпованими чиновниками. Насправді є певне зрощення громадських організацій з керівництвами міністерств. Різні «активісти» обслуговують різні міністерства – МВС, Мін`юст, МОЗ, Міністерство науки і т.д. У кожного своя ніша для заробітку.
В цей час злочинці при владі ведуть до розвалу країни. Безкарність породжує вседозволеність.
